Мета проекту була в тому, щоб уперше у світі випробувати виготовлення й зберігання водню, а також повністю автоматичне заправлення й використання автотранспортних засобів на майданчику обслуговування літаків у комбінації з експлуатацією флоту при дотриманні вимог безпеки великого аеропорту.

Установка поруч із Мюнхенським аеропортом складається із двох паралельних ланцюгів постачання для заправлення трьох низькорамних з’єднаних автобусів газоподібним воднем (GH2), а також заправлення легкових автомобілів рідким воднем (LH2).

Газоподібний водень виробляється автономно на місці шляхом електролізу. Рідкий водень виробляється в іншому місці, доставляється автоцистернами й зберігається в резервуарі для LH2.

Заправлення легкового автомобіля рідким воднем відбувається повністю автоматично за допомогою спеціально створеного заправного робота. До заправної станції LH2 є відкритий доступ, вона розташована за межами майданчика аеропорту для обслуговування літаків.

Газоподібний водень, що виробляють методом електролізу, тимчасово зберігається в гідридній системі зберігання. Потім компресор стискає газоподібний водень до тиску накачування в сховище GH2 високого тиску, звідки він через заправну колонку GH2 надходить у паливні баки автобусів. Поперечний зв’язок між шиною рідкого й газоподібного водню забезпечує постачання автобусів воднем під час робіт з технічного обслуговування установки електролізу. У цьому випадку глибоко охолоджений рідкий водень спочатку за допомогою насоса високого тиску LH2 доводять до рівня тиску в сховищі високого тиску, потім переводиться в газоподібний стан, а потім подається в сховище високого тиску GH2.

Окремі частини установки об’єднані системою керування, яка оптимально регулює технологічні процеси у всій установці й у комбінації із системою датчиків водню забезпечує надійну експлуатацію.

Автозаправна станція поруч із Мюнхенським аеропортом відкрита для загального доступу, за домовленістю проводяться екскурсії.