Насамперед у справі утеплення житла допоможуть гарні вікна: замінивши старі склопакети на нові, вдасться не тільки зберегти тепло в будинку, але й уберегтися від протягів. Однокамерне замовляти не варто — воно для українських умов не підходить. А підтримувати стабільну температуру в приміщенні й протистояти появі цвілі допоможуть утеплені стіни й підлога з підігрівом.

«Тримай голову в холоді, а ноги в теплі», — говорить народне прислів’я. І не даремно. Адже людина почуває себе найбільше комфортно, коли температура на підлозі на кілька градусів вище, ніж температура повітря під стелею. Тому з кожним роком популярність підлоги з підігрівом підвищується. Її основна перевага — велика площа тепловіддачі, адже на відміну від радіатора тепла підлога нагріває повітря знизу по всій кімнаті. Найчастіше тепла підлога встановлюється на кухні, у ванній і дитячій кімнаті.
Розрізняють два види теплих підлог — електричні і водяні. Водяна тепла підлога найбільше підходить для міських квартир, де в якості джерела тепла може використовуватися система центрального опалення. У заміському житлі, кажуть експерти, укладати водяна підлогу невигідно — доведеться прокладати додаткові комунікації, що, відповідно, призведе до додаткових витрат.
Електричний підігрів підлоги підходить як для міської квартири, так і для заміського житла. Особливу увагу треба звертати на правильну його установку, бо може виявитися, що ви більше грієте стелю сусідів, ніж власну підлогу. Майстрів потрібно вибирати ретельно й на якості укладання не заощаджувати. Варто також відзначити, що після установки електричної теплої підлоги збільшуються щомісячні витрати на електроенергію. У середньому електрична підлога, що використовується для підігріву, а не як основне джерело тепла, споживає до 120 Вт на «квадрат

Щоб не витрачати власні гроші на обігрів навколишнього простору, варто дуже добре утеплити стіни. Матеріалів для теплоізоляції в будівельних гіпермаркетах і на ринках безліч — пінопласт, пінополіуретан, мінеральна й скловата, коркові панелі, різні сухі суміші й фарби. Залишається тільки вибрати найбільш оптимальний варіант. Один з найдешевших утеплювачів — пінопласт. Але, напевне, на невеликій ціні всі його переваги й закінчуються — пінопласт не дає стінам «дихати», тому в приміщенні підвищується вологість і на стінах осідає конденсат. Більш дорогі теплоізоляційні матеріали пропускають випаровування, і утеплений будинок продовжує «дихати». Такими матеріалами є мінеральна й скловата. Експерти запевняють, що найкращий теплоізоляційний матеріал — мінеральна вата. Такі утеплювачі треба буде покрити гіпсокартоном. Коркова панель є і декоративною, і екологічною, і з’їдає менше площі в кімнаті, і не вимагає додаткового покриття зверху, але на жаль— приблизно втроє дорожче мінеральної вати в перерахунку на один квадратний метр утеплюваної стіни.

 Розрізняють три способи утеплення будинку: зовнішнє, внутрішнє й внутрішньостінне (останнє доступне тільки на етапі будівництва, і цього разу ми його не розглядаємо). Сьогодні найпоширенішою є зовнішня теплоізоляція фасадів. Але насправді вона більше підходить власникам індивідуальних будинків. В багатоквартирних будинках її також можна робити, але для цього потрібно залучати спеціалістів, а ще краще утепляти весь багатоквартирний будинок повністю, проте це дуже непросто. У ЖЕКа як завжди руки не доходять з однієї сторони, а хазяї квартир також між собою домовитися не можуть. А іноді зовнішнє утеплення в принципі неможливо — коли будинок є пам’яткою архітектури або просто має гарний зовнішній вигляд. І все-таки, за словами експертів з теплоізоляції, зовнішня теплоізоляція більш ефективна, оскільки в цьому випадку конструкції, що утеплюються, надійно захищаються від температурних коливань. У холодний час зовнішнє утеплення запобігає промерзанню стін і утворення на них конденсату. «Одягнений у шубу» будинок краще захищений від поступового руйнування конструкцій, викликаного великою різницею між температурами всередині й зовні будинку. Крім того, утеплення зовні дозволяє робити так звані вентильовані фасади (теплоізоляційні системи, при яких між утеплювачем і зовнішньою шаром стіни залишається повітряний зазор). Робота з утеплення фасадів досить трудомістка, адже після укладання теплоізоляційних матеріалів поверх них потрібно нанести штукатурку або інший облицювальний матеріал. У середньому роботи з утеплення котеджу площею 200 м2 займуть від двох тижнів до місяця.

Незважаючи на всі недоліки, внутрішнє утеплення теж досить популярне. Внутрішня теплоізоляція трохи зменшує корисну площу приміщення, зате забезпечує гарну звукоізоляцію. Звичайно усередині будинку утеплювач «зашивається» між стіною й гіпсокартоном.

Зберегти тепло у квартирі допоможуть і другі вхідні двері — якщо, звичайно, характеристики тамбура дозволяють їх поставити. Для утеплення житла найкраще підходять дерев’яні двері, які добре зберігають тепло й відносно недорогі. Крім теплоізоляційних властивостей дерев’яні двері мають і достойні звукоізоляційні якості. Необхідно, щоб другі двері щільно прилягали до дверної коробки, тому важливо, щоб був встановлений ущільнювач. Сама ж коробка, повинна бути змонтована акуратно, зазор між нею й стіною повинен бути мінімальним і заповнени монтажною піною.

 Крім стін для гарної теплоізоляції будинку важлива «правильна» покрівля. І якщо мешканцям багатоквартирних будинків про це можна особливо не турбуватися, то у власників котеджів тут відкривається простір для творчості. Правда, займатися цим можна тільки на етапі будівництва або при капітальному ремонті.