Різноманітність теплоізоляційних матеріалів неминуче ставить споживача перед непростим вибором найкращого утеплювача. Що ж, давайте спробуємо зрозуміти, які переваги і недоліки є у кожного з них.

В першу чергу треба мати на увазі, що немає нічого універсального й утеплювач — не виняток. Для кожного елемента будинку – підійде свій теплоізоляційний матеріал, що має свої специфічні властивості.

Для прикладу розглянемо варіант: теплоізоляція похилого даху. Тут найкращий утеплювач — скловолоконі мати й плити щільністю 15 — 30 кг/куб.м.

Щоб вибрати утеплювач плаского даху будемо дотримуватися більш жорстких стандартів. Теплоізоляційні матеріали повинні вирішувати два завдання — утеплення даху й захист покрівлі від температурних коливань, не давати з’являтися тріщинам. Для вирішення цих завдань вибираємо утеплювач, який має високу механічну стійкість і найменшу вагу — плити екструдованого пінополістиролу. Утеплювач має низьке вологовбирання, стабілізуючі теплоізоляційні якості матеріалу.

Утеплення фундаменту. Частина будинку, що знаходиться в під землею піддається набагато більш серйозному впливу навколишнього середовища. Треба вибрати такий утеплювач, щоб при високій механічній міцності мав мінімальні показники по водопоглинанню і паропоглинанню. Для теплоізоляції фундаменту підійде екструдований пінополістирол або пінополіетилен. Він є біологічно стійким і нешкідливий для здоров’я.

Теплоізоляція стін. Тут застосовується широкий діапазон утеплювачів. Вибір утеплювача визначається тим, як він буде встановлюватися. При утебленні приміщення зсередини підійде тільки безпечний для здоров’я, негорючий, і такий, що й має невисоку щільність матеріал. Рекомендується до застосування мінеральна вата (базальтова вата). Ще одним варіантом внутрішньої теплоізоляції буде вовняна вата — найнатуральніший утеплювач, що абсорбує окиси азоту з повітря й перешкоджає виникненню цвілі й грибків.

Зовнішня теплоізоляція. У нашій країні з непростими кліматичними умовами набув популярності метод Сендвіча, де особливим багатошаровим методом розташовані теплоізоляційні матеріали. Внутрішнім шаром  є газобетонні блоки, проміжний утеплювач — мінеральна вата, потім пінополіуретан, пінофольговані матеріали, і нарешті, у зовнішньому шарі використовується лицювальна цегла. Принцип Сендвіча дозволяє оптимально зберігати тепло, а також продовжує термін експлуатації будинку.

Ще один спосіб — зовнішня теплоізоляція мокрого типу: на несучій конструкції закріплюється пінополістирол або мінеральна вата, далі йде клейова суміш і армована сітка зі склопластику, потім штукатурка — базовий шар і декоративний. При всіх експлуатаційних перевагах ця теплоізоляція досить дорога, а тому частіше застосовується не при будівництві нових будинків, а для поліпшення теплоізоляції «старих».

Зовнішній вигляд і утеплення будинку можуть бути покращені стіновими панелями ізоклінкер для зовнішнього оздоблення фасадів. Газопроникність і паропроникність, збільшений термін експлуатації й низький рівень теплопровідності є їх незаперечною перевагою.

Сьогодні ввійшли в моду вентильовані фасади. Утеплення фасадів здійснюють у такий спосіб: утеплювач кріпиться на несучу конструкцію. При теплоізоляції вентильованих фасадів в основному застосовують скловолоконні плити, покриті склополотном, тому що склополотно створює вітрозахист, зменшуючи вихолоджування тепла з утеплювача. Також скловолокно добре зберігає форму весь свій термін служби, запобігає формуванню й скупченню конденсату. Потім за утеплювачем іде повітряний прошарок і захисний екран, що відіграє декоративну роль.

Вибираючи теплоізоляційні матеріали, звертайте увагу на його характеристики. Існує безліч видів мінеральної вати, мінераловатних плит, екструдованого пінополістиролу, пінополіетилен. Характеристики утеплювача вказуються на упаковці.

Розглянемо основні з них:

Знаючи це, ви зможете самостійно підібрати утеплювач, який прослужить довгі роки, зберігаючи тепло Вашого будинку.