Утеплення будинку найкраще проводити комплексно. Це стосується утеплення стін, дахів або мансард, комунікацій. Також потрібно утеплювати фундамент. Хоча також ці роботи можна проводити й поетапно.

 

Якщо добре виконати всі роботи – то втрати тепла можна скоротити вдвічі. При цьому в Європі вже зараз люди будують, а уряди активно підтримують спорудження «пасивних будинків». Такі будинки взагалі не споживають енергію. Напроти, вони її виробляють, і дають можливість власникові ще й заробляти, продаючи надлишки електроенергії в централізовані мережі. Пасивні будинки забезпечуються енергією в основному за рахунок сонячної енергії й тепла землі за допомогою теплових насосів.

Основні теплоізолюючі системи потрібно монтувати зовні будинку. В окремих випадках, при дуже обміркованому й професійному підході доутеплювати окремі елементи можна зсередини будинку. Якщо роботи проводити неправильно, то може утворюватися цвіль, грибки й т.п. Але найкраще утеплювати об’єкт у першу чергу потрібно зовні. Почати потрібно з даху, потім – фасад, після цього — комунікації й фундаменти.

У приватному будинку, на частку фасаду припадає до 20% від усіх тепловтрат.

Якщо говорити про утеплення приватних будинків, то в першу чергу потрібно розглядати технологію утеплення із захистом утеплювача штукатурним шаром. Такі фасади ще називають «мокрими». Друга система утеплення – це навісний, або вентильований фасад, де утеплювач захищений фасадним облицюванням, змонтований на відстані від нього. За цією технологією зараз утеплюється величезна кількість офісних будинків. Набагато рідше цей спосіб використовують у приватному будівництві. Крім того, є третя система, – це утеплення штукатурними сумішами.

На думку деяких фахівців, найбільш прийнятна система утеплення – це навісний, або вентильований фасад, але він, як правило, дорогий через порівняно високу вартість комплектуючих виробів. Крім того, такий фасад не завжди добре виглядає на маленьких будинках, тому, що зовнішня, видима частина фасаду являє собою екран, набраний із плоских лицювальних елементів прямокутної конфігурації. Краще, коли такий спосіб утеплення використовують на будинках від 3-х поверхів і вище.

Навісний фасад монтується поверх зовнішньої стіни будинку обов’язково із зовнішньої її сторони, зверненої до вулиці. До стіни кріпляться кронштейни, до яких фіксуються плити утеплювача. Потім поверх шару утеплювача монтується так звана підконструкція, що являє собою систему, що складається з вертикальних і горизонтальних металевих профілів, кронштейнів і т.д. На підконструкцію, обов’язково на відстані від утеплювача, установлюються лицювальні плити з того або іншого матеріалу, які, відповідно, і утворюють видимий зовні фасад. Для чого потрібний повітряний зазор між утеплювачем і зовнішнім фасадним облицюванням? Уся справа в тому, що через стіну, до якої прикріплений такий фасад, буде проходити водяна пара, яка неминуче утворюється у будь-якому опалюваному приміщенні. При цьому пара повинан безперешкодно проходити не тільки через стіну, але й через прикріплений до неї шар утеплювача. Тому у вентильованих фасадах застосовують утеплювач із незамкнутими порами. Однак у холодну пору року пара буде конденсуватися на поверхні утеплювача й перетворюватися у воду. Це значить, що утеплювач буде намокати, чого не можна допускати, оскільки мокрий утеплювач втрачає свої теплозахисні властивості. Тому між утеплювачем і фасадним облицюванням влаштовують вентильований зазор, у якому постійно циркулює повітря й осушує утеплювач.

Останнім часом у Європі широкого поширення набуло малоповерхове будівництво з газослікатних блоків, автоклавного затвердіння. Очевидно, що в цього матеріалу прекрасні перспективи й у нашій країні. Такі блоки є гарним теплоізоляційним матеріалом, і зведені з них стіни вимагають лише нанесення додаткового штукатурного шару.

Штукатурка при цьому повинна бути з певними властивостями паропроникності, оскільки через неї буде виводитися волога з газосилікатних блоків. Це обов’язкова вимога. Існує два види штукатурок: звичайні штукатурки й теплоізоляційні, або, як їх ще називають, теплі штукатурки. Вони на 75% складаються зі спіненого полістиролу.

Також існують і інші варіанти утеплення фасадів. Приміром, якщо це цегляний будинок, то на стіну кріпиться утеплювач із певним показником теплопровідності. Залежно від цієї характеристики й товщини стіни визначається товщина теплоізоляції. Припустимо, при товщині цегляної стіни в 2,5 цегли, то товщина теплоізоляції повинна бути близько 100 мм. Цього, очевидно, буде достатньо. Потім зверху на утеплювач наноситься шар штукатурки по армуючій сітці. Це і є так званий «мокрий» фасад. Така конструкція гарна з позиції будівельної теплофізики. Однак у цих фасадів є одна особливість: якщо в зовнішньому шарі була використана штукатурка з низьким показником паропроникності, то в утеплювачі буде накопичуватися волога. З одного боку, це буде знижувати його теплозахисні властивості, з іншого боку – із часом, внаслідок перепадів температури взимку, відбудеться відшарування штукатурки від утеплювача. Крім того, такі роботи найкраще проводити в суху пору року при температурі повітря не нижче +5°С. Хоча досвід свідчить, що якщо споруджувати на лісах тепляки – захисні вкриття з поліетилену, куди за допомогою теплової «гармати» подається тепле повітря, то в зоні ведення робіт температуру можна підняти до +5°С і навіть вище. На практиці є немало будинків з «мокрими» фасадами, виконаними взимку. Вони експлуатуються вже 5-7 років, і на них немає ніяких пошкоджень.

Для теплоізоляції цегляних будинків добре підходить твердий волокнистий утеплювач із базальтової вати.

Незважаючи на те, що у нас є чимало будинків зі світлопрозорими фасадами (офіси, автосалони і т.д.), забезпечити в них комфортні умови непросто. Доводиться вирішувати масу складних технічних завдань, пов’язаних з вентиляцією, кондиціюванням, опаленням. Що стосується зимового саду, де скло буде займати частину фасаду — то це посильне завдання, але без фахівців тут не обійтися. До речі, це стосується до всіх систем утеплення. Утеплення будинку повинно виконуватися кваліфіковано, з урахуванням багатьох факторів, і місця для самодіяльності в такій відповідальній справі бути не повинно.